Спасибо... Слава Богу письма пока нет)))))
Уже не слава Богу((( Прислали письмо.
Причем просроченное конкретно. Нарушение 11.05. Постанова от 18.05.Отправлена почтой(дословно из протокола) за вих.№61\ від ____ травня 2009 року. Набрає чинності з 28.05.2009. По штепелю получено 11.06.2009. Я получил 13.06. И это все в одном городе. Создается впечатление, что его специально не отсылали, чтобы не могли обжаловать.
Может кто подскажет как можно обыграть эти сроки в админ позове??? Заранее благодарен.
И еще вопрос. Такая форма пойдет??
(Из инета)
В соснівський районній суд
м.Черкаси
позивач:
Бичєк Тамара Міхайлівна
18000, м, Черкаси,
вул. Ілїна ….
відповідач:
Інспектор ДПС Переяслав-Хмельницького
взводу ДПС ДАІ старшина міліції
Заболотній Анатолій Сергійвич
08400, м. Переяслав-Хмельницький
44 км. автошляху Бориспіль-Днепропетровськ
Переяслав-Хмельницькиі район
Київської області
(засоби зв'язку невідомі)
А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й П О З О В
про скасування постанови АІ№095290 по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2009р.
01.04.2009 року за моєю адресою поштою була надіслана постанова АІ№095290 по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2009р., яка була винесена інспектором ДПС Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ старшиною міліції Заболотнім Анатолієм Сергійвичом.
Згідно вказаної постанови на мене було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 270 (двісті сімьдесят) гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п.12.6. ПДР України, яке було зафіксоване 09.03.2009р. приладом ВІЗИР з серійним номером 0812473.
Оскаржуєма постанова була винесена з порушенням діючого законодавства та порушенням моїх прав, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав:
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Незважаючи на вимоги вказаної норми Закону, інспектор не вручив мені копії протоколу (якщо такий взагалі існує). Якщо протокол взагалі не було складено, то це є грубим порушенням, оскільки не складати його можливо лише у випадках, перелічених ст.258 КУпАП, а ст.122 КУпАП у цьому переліку немає.
Звідти інспектором було порушено і мої права, які передбачені у ст.256 КУпАП, а саме він лишив мене можливості надати пояснення, та не роз'яснив мені мої права, передбачені ст.268 КУпАП, у зв'язку з чим лишив мене права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання та надати документи, які передбачені ст.33 КУпАП, що в свою чергу спричинило неправильне та необґрунтоване рішення по справі.
Крім цього, будучи усвідомленим про місце мого мешкання, інспектор в порушення вимог ст.258 КУпАП, не сповістив мене про час та місце слухання справи, лишив мене можливості висказати свої зауваження щодо правильності протоколу (якщо такий взагалі було складено), не витребував додаткових необхідних матеріалів, а саме, як то передбачає ст.33ч.2 КУпАП, не врахував обставини, що пом'якшують відповідальність, ще й позбавив мене можливості користуватися правами, закріпленими у ст.268 КУпАП.
Також з тексту постанови вбачається, що крім ст.283 КУпАП, відповідач взагалі не керувався ніякими іншими нормами КУпАП, які регламентують його діяльність від складання протоколу до винесення рішення по справі, що в свою чергу і призвело до порушення статті 1 КУпАП, згідно якої одним з завдань є охорона прав і свобод громадян.
Крім того, сам метод фіксації швидкості руху мого автомобіля є таким, що не відповідає Статті 141 КУпАП , яка чітко прописує цю норму: "До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів".
Прилад ВІЗИР технічно не може працювати в автоматичному режимі, тому довожу до відому шановного Суду, що швидкість руху, яка зазначена на фото, яке я отримала разом з Постановою, була зафіксована приладом ВИЗИР в ручному режимі. Відповідач, як того вимагає ст..33 КУпАП, не встановив особу що керувала автомобілем, в момент порушення п.12.4 ПДР України. Постанова прийшла на моє ім'я, як на власника транспортного засобу, вказаного на фото, де чітко прописано, що я скоїла адміністративне правопорушення. Звідки в відповідача є певні докази того, що за кермом транспортного засобу, вказаного на фото, знаходилася саме я?
На підстав викладеного, враховуючи що при розгляді адміністративної справи відповідачем були грубо порушені мої охоронювані Законом права, що є першим завданням згідно ст.1 КУпАП, реалізувати які мене позбавив відповідач, неправильне застосування вимог ст.258 та 33 КУпАП, керуючись ст.288-289 КУпАП, ст.18ч.1п.2, 105-106, 162 КАС України, -
П Р О Ш У:
1. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2009р., винесену відповідачем стосовно мене – скасувати, а справу закрити.
2. Від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст.288ч.5 КУпАП звільнений.
Додаток:1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення АІ№095290 від 12.03.2009р.
2. Копія фотознімку(фотоматеріалу).
3. Копія конверту.
Вот еще, может будет интересно и полезно кому нибудь....(тоже из инета)
До _________________ районного суду м. Києва
м. Київ, вул. ____________________________
(суд обирається за місцем проживання позивача, адресу суду можна знайти, скористувавшись пошуком на сайті
http://www.court.gov.ua/ суд – обираєте «загальний», тип – «місцевий», встановлюєте Вашу область (або міста Київ чи Севастополь), та район, потім клавішу «перейти»
Позивач:П.І.Б____________________________________
адреса:____________________________________
____________________________________
____________________________________
тел.___________________
Відповідач 1: ВДАІ ___________________ району УДАІ МВС України в м. Києві
вул. _____________, буд.____, м. Київ, індекс_____
інші засоби зв'язку не відомі
Відповідач 2: ________________________________,
Інспектор адміністративної практики
ВДАІ _________________ району УДАІ МВС України в м. Києві
вул. _____________, буд.____, м. Київ, індекс_____
інші засоби зв'язку не відомі
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
(скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення)
Статтею 288 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено (далі за текстом КУпАП), що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення (якими є інспектори міліції) може бути оскаржено
в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення,
якщо інше не встановлено законодавством України.
Статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) встановлено, що адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.
Статтею 17 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Тому адміністративний позов подається до Святошинського районного суду, як місцевого адміністративного суду за місцем проживання позивача.
____ лютого 2009 року, забираючи газети з поштової скриньки я отримав листа з ВДАІ _________________ району УДАІ МВС України в м. Києві, в якому містилась копія Постанови №б/н від _________________ року у справі про адміністративне правопорушення, якою мене притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі ___________ гривень за наче б то порушення мною пункту 12.4 Правил Дорожнього руху.
Постанова №б/н від ____________ р. не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з наступних підстав:1) Вищевказана постанова винесена за результатами фотофіксації за допомогою спеціального технічного засобу. Відповідно до статті 14-1 Кодексу про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Проте технічний засіб, за допомогою якого було здійснено фіксацію (найменування: ВІЗИР, серійний номер _______________), передбачає роботу у руках працівника ДАІ, тобто, у ручному режимі.
Зазначене також підтверджує заступник начальника департаменту ДАІ МВС України, генерал-майор міліції, Сергій Будник в інтерв'ю телеканалу К1 (29 квітня 2009 р. о 22:05) (повний текст інтерв'ю додається і розміщений на інтернет-сторінці телеканалу:
http://k1.ua/forum/v...c.php?f=12&t=57 ).
Отже, до постанови не додано доказів того, що фіксацію здійснено саме в автоматичному режимі, оскільки радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості «ВІЗІР» не є приладом, працюючим в автоматичному режимі. Зі знімку випливає, що фото зроблено з боку узбіччя, що може означати, що пристрій, з якого зроблено фотознімок був розташований на припаркованому автомобілі, або був в руках працівника державтоінспекції. В такому випадку, працівник державтоінспекції
мав зупинити автомобіль, з метою припинення триваючого правопорушення і скласти постанову про притягнення до адміністративної відповідальності прямо у місці скоєння правопорушення, встановивши особу порушника, а також, в разі заперечень порушника скласти протокол.
2) частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що
органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Міліція в Україні, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про міліцію» – це
державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
До завдань міліції у відповідності до ст. 2 цього ж Закону віднесено також забезпечення безпеки дорожнього руху.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про міліцію» міліція є
єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. До складу міліції входить також державна автомобільна інспекція (ДАІ).
Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.
Статтею 10 цього ж Закону встановлено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, в тому числі, припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах по них, забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері та ін.Таким чином, Закон зобов'язує
орган держаної влади виконувати певні дії, і на виконання саме обов'язків органу державної влади, його посадова чи службова особа – інспектор має вчиняти певні дії.
Жодних дій із припинення адміністративного правопорушення, якщо таке дійсно мало місце, та забезпечення безпеки дорожнього руху працівниками ДАІ не було здійснено ____________2009 року.
Отже, такі дії працівників ДАІ, що користувались приладом «ВІЗІР» № _________ суперечать основним завданням та обов'язкам міліції, регламентованих спеціальним Законом України «Про міліцію», а тому, вчинені з порушенням Конституції України.Більше того, той факт, що співробітниками ДАІ не було зупинено автомобіль, водій якого порушує правила дорожнього руху, з метою припинення адміністративного правопорушення та забезпечення безпеки дорожнього руху,
свідчить про те, що нагляд вівся приховано, що суперечить Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 №1111, а саме пункту 12.2, відповідно до якого
потайний нагляд можливий лише під час руху в загальному потоці транспортних засобів. Крім того, пунктом 12.12.2. вказаної Інструкції встановлено, що
«під час контролю за дорожнім рухом працівник ДПС активно реагує на порушення Правил дорожнього руху і в першу чергу на ті, що призводять до скоєння ДТП водіями та пішоходами». В даному випадку працівники ДПС не вжили жодних заходів для припинення порушення правил дорожнього руху, яке вони начебто виявили. [/size]
[size="3"]
3) З фотографії, доданої до Постанови, не можна визначити, де було здійснено фотозйомку – ані знаків прив'язки до місцевості, ані координат довготи та широти. В оскаржуваній постанові, зокрема, зазначено, що 05.01.2009 р. мій автомобіль (ДНЗ АА_______АЕ) рухаючись по вул. Стеценко в м. Києві перевищив встановлену швидкість в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «населений пункт» 60 км/год., на 23 км/год.
Не пам'ятаю, щоб 5 січня 2009 року я проїжджав по вул. Стеценко. Ця вулиця розташована в районі, в якому я буваю вкрай рідко. Проте, п'ятого січня я, в тому числі, виїжджав
за місто, в _____________________, де по трасі встановлене обмеження швидкості на рівні 90 км/год., тому наведене фото могло бути зроблене саме на тій трасі. А додане до Постанови фото не доводить, що воно зроблене саме на вул. Стеценко.
4) Згідно п.13.2. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС від 13.11.2006 №1111 до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.
В Постанові не вказано, хто саме був допущений до використання спеціального технічного засобу, чи вивчив він інструкції та чи склав залік з використання відповідно приладу. 5) В основних технічних характеристиках приладу ВІЗІР вказано, що похибка вимірювання складає 1-2 км./год. в залежності від режиму використання. В оскаржуваній Постанові не зазначено, в якому режимі використовувався прилад – стаціонарному чи в патрульному, як і не зазначено необхідних попередніх
ручних налаштувань приладу, таких як «тип вимірювання швидкості радаром».
З
фотографії видно, що кут огляду з приладу «ВІЗИР» навмисно звужений (що є функцією звичайного збільшення фотокамери, так званий zoom), внаслідок чого не видно жодних машин поруч,
що не доводить їх відсутність. Проте, радарний пристрій ВІЗІРа
не можливо налаштувати на вимірювання швидкості певної точки (конкретного автомобіля): радар вимірює
всі швидкості машин у потоці руху і видає на монітор
або швидкість найближчого об'єкта або швидкість найшвидшого об'єкта, в залежності від попередніх налаштувань приладу перед роботою (відповідно до інструкції з використання).
У зв'язку з наведеним,
могла бути зафіксована швидкість найшвидшого автомобіля у потоці машин, а сфотографований найближчий об'єкт крупним планом, а також зазначене вище
могло призвести до збільшення похибки вимірювання, встановленої технічною документацією приладу.
6) В інструкції з використання також зазначено
діапазон робочих температур приладу: від 0 до +50 градусів за Цельсієм. При мінусових температурах прилад має використовуватись в
термочохлі. 5 січня в Києві вдень відповідно до інформації УНІАН температура повітря була в межах від -5 до -10 за Цельсієм (копія інформації з інтернет сторінки додається
http://otherside.com...lang=2&id=58509). Проте, в оскаржуваній постанові не зазначено, чи використовувався прилад в термочохлі 5 січня 2009 р.
7) відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і
речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ст. 80 КАС України речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Таким чином,
фотографія не є речовим доказом в даній справі. Речовим доказом може бути визнаний лише носій інформації, на який її було записано.
8) Частиною 3 статті 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Таким чином,
фотографія, отримана з порушенням Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України, Закону України «Про міліцію» та Конституції України
не може братись до уваги судом в якості доказу факту вчинення правопорушення.
Частиною 4 статті 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
9) частиною 2 статті 72 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про
протиправність рішень, дій чи бездіяльності
суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи вищенаведене заявляю що, фотографія, додана до Постанови №б/н від 00.00.2009 р., не є достатнім і допустимим доказом факту скоєння мною правопорушення.Крім зазначеного вище, додаю, що постанову у справі про адміністративне правопорушення №б/н від __.___.2009 р. винесено з порушенням п'ятнадцятиденного строку, передбаченого статтею 277 КУпАП для розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Порушено також вимоги статті 285 КУпАП, якою встановлено, що «
постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.»
Проте, копія постанови на мою адресу була направлена простим листом (не рекомендованим, та не цінним). За правилами поштових пересилок простий лист опускається листоношею в поштову скриньку адресата, таким чином,
даний порядок не передбачає вручення копії постанови під розписку.
Порушено вимоги частини 6 статті 258 КУпАП, оскільки у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів (принаймні оспорювана постанова на це претендує) копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності,
протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Проте, штемпель на конверті, в якому мені надійшов простий лист (не рекомендований і не цінний), свідчить про те, що копія постанови направлена мені 31.01.2009, тобто на десятий день з дня винесення, а не протягом трьох, як це передбачено Законом.
Зважаючи на наведене,
вважаю причину пропуску строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення №б/н від 00.00.2009 р. поважною, і у відповідності до ст. 289 КУпАП, прошу суд поновити пропущений строк на оскарження в судовому порядку постанови про адмінправопорушення №б/н від 00.00.2009 р.Також прошу суд взяти до уваги той факт, що я сумлінно дотримуюсь правил дорожнього руху і це перший випадок притягнення мене до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості за весь мій водійський стаж, яке не підтверджене належними доказами.
Крім того, вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", яка передбачає:
«24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності…»На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6 КАС України, ст. ст. 287, 288 КпАП України,
ПРОШУ СУД:
1.Поновити пропущений з поважної причини строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення №б/н від 00.00.2009 р., винесеної інспектором адміністративної практики ____________________________________ ВДАІ __________________ району УДАІ МВС України в м. Києві;
2. Прийняти даний адміністративний позов до провадження;
3.Визнати протиправними дії відповідача: ВДАІ ______________________ району УДАІ МВС України в м. Києві та інспектора адміністративної практики ____________________________________;
4.Скасувати Постанову від 00.00.2009 інспектора адміністративної практики ________________________________________________;
5.Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Додатки:
1. Копія постанови по справі про адміністративне порушення;
2. Копія фотографії, доданої до оскаржуваної постанови;
3. Копія конверта, в якому надійшла постанова на мою адресу;
4. Копія Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір»;
5. Копія інформації про погодні умови 5 січня 2009 р.;
6 Копії адміністративного позову для відповідачів та доданих до нього документів в кількості 2 примірників (за кількістю відповідачів);
„____"_____________2009 р. __________ (Прізвище ініціали)