16грудня2018року...
Ще пару тижнів тому я вишивав на своїх фрістайлових лижах по Крістеровій Гірці.Тоді мій молодший науковий співробітник(дивлячись як у мене ліхо виходить)попросив щоб я його теж так навчив...на лижах...
у цю суботу я бачив як син чудово спустився на пластикових бігових з доволі таки рутої гірки на якій був крутий поворот під 90 градусів...Спустився і не впав...
Пора подумав я...
/це була приказка-зараз казка буде/
У мого сварного Сан Санича бокс взимку опалюється дровами...Зайшов він до мене серед розпалу робочого дня і каже..."Тут мені біля боксу поставили дитячі лижі.Не потрібні мабуть нікому і вирішили,щоб я їх спалив...Знаючи тебе,що захоплюєшся з малим лижами-може тобі знадобляться???"
На мене дивились підліткові,вже майже повністю обідрані навіть з лицьового боку-Сніжок Нововятськ.Зрадів я такій нагоді.Подякував,та забрав лижі додому.
У суботу ми з малим влаштовували лижний крос,а у неділю вирішили йти на Крістерову Гірку...
Поки малий спав я встав зранку і почав розглядати реманент.Відокремивши резинку від лижі моєму погляду відкрилось що це дійсно олдскульний екземпляр лиж з мого дитинства...Дата виготовлення 1987рік!Другий сорт!!!(він справді другий,бо лижі можна монтувати замість пропелера в одномоторний літак )
Так якось виходить в моєму житті,що попадається на моєму шляху багато речей...,які начебто і старі,але якщо трохи прикласти рук то можна вдихнути у цю річ друге життя.Ніколи не відмовляю собі в такому задоволенні.
Пам'ятаючі що навіть пружинні кріплення на лижі в мій час було дуже жирно...Нога просто впихалась в хомут і притримувалась в хомуті завдяки резинці з батькових трусів що накидалась на задок взуття...
Ці лижі за час були мною укомплектовані справжніми пружинними кріпленнями все було підігнано під взуття,пружина мала вільний хід.
Кріплення,палки,лижі-це все добре.
Але!
Потрібно щоб лижі таки були лижами.
І я не гаючи часу приступив до воскування цього комплекту.
Утюг для даної процедури є.Парафіни теж.
О!!!
Як довго чекали ці лижі людського відношення до себе...
І нарешті цей час настав.
Одна лижа навоскована.На іншій зараз будемо стврювати температуру і вплавимо віск в структуру виробу.По перше це робить лижу більш ходкою по друге суттєво зменшується підлип навіть при плюсових температурах.
Через якихось пару годин...З двох палок що більше нагадували обрізки плінтуса...У мене вийшов комплект для лижника початківця.
Ось він чекає свого малого хазяїна,щоб вкотре за своє життя подарувати гарний настрій від засніженої гірки...
Йду будити свого "гірськолижника"...Снідаєм...Вирушаєм на гірку...
Сашко чимчикує з своїм "комплектом".Я теж не відстаю-взяв з собою свій пластик.Теж буду кататись,але залазитиму на самий вершечок гірки...
Ось він цей момент.Вперше на лижах на гірці.Колись і я майже 40років назад у цьому місці починав свою лижну науку...
Саня розпочав свої спуски/підйоми...Десь трохи розпитував,десь я трохи підказував...
Але не це цікаво...
Цікавим виявилось те,що ще радянські лижі виготовлені другим сортом витримали...
І хоча Сашко пару тройку разів схрещував лижі і кубарем котився з гірки...Лижі цілі...
Через пару годин лижник нормально їздив з 200метрової гірки та наполегливо вишкрябувався наверх на гірку...
Крістерова Гірка доволі крута...На ній не кожен наважується кататись на санчатах...Тому мій Сашко-єдиний хто мчав з гірки плигаючи на трамплінах в лиженятах...Колись і я малим так само це виробляв,на таких саме "дровах"...
Ось мій лижник...у цілих неполаманих лижах майже на вершечку Крістерової Гірки...Через мить почнеться спуск...Емоції,драйв,швидкість-невпинний рух вперед!