но, допускаю, что некоторые просто застряли и нет простого варианта избавиться от этого счастья )
Можливо розочарую,а можливо і надихну...
Маю певну кількість знайомих,що щасливо живуть у деяких "терміни" за 50 років.
Рома-це мило,бачити з якою ніжністю,повагою,турботою ця пенсія відноситься одна до одного.
Так-це не ті люди,що сидять на лавочці під під'їздом.Вони ведуть активний спосіб життя та мають спільні,дружні захоплення інтереси.
Є такий приклад однієї рибацької сімейки.Йому 80+,їй 85+.Діти дорослі...Самі виїздять на літній сезон на Дніпро причіп дачею.
Сидять поруч на вимостці ловлять рибу,він тримає поплавчанку...У нього 20% відсотків зору.Бачить тільки силует кромки камиша.Вона дико не дочуває.
Він наживляє мастирку-закидає снасть.Тримає удочку-ждуть.
Поплавка він вже років як 10 не бачить...
-Сєрбожа-клюйот!...
-.....
Сєрьожа-повєло...
-...
-Падсєкай!!!
Він вправно,як в молодості підсікає.Заводить кілушного карася в підсаку,що вона тримає.
Відчіпляють від карасиної губи гачок і опуськають рибеня в садок.
І все повторюється поки є кльов або пару годин.
Колишній підполковник авіації,вона майстер спорту з гімнастики....
Таких прикладів у мене є.Вони наочні,реальні.Різностатеві люди щасливі бути поруч одне з одним.Живуть гарним,наповненим життям.
та я ж особо и не жалуюсь )
Угу...і в "хвастаюсь" не напишеш)